Поки в ЗМІ розповсюджують
маячню,
Інститут геологічних наук НАН України надає фахові роз'яснення з нагальних питань:
1. Рідкісноземельні метали в Україні - що про них відомо та чи легко їх віддати США — ТСН
2. Модуль знань: Що таке рідкісноземельні метали, які їх запаси в Україні і чому вони так цікавлять іноземних партнерів нашої держави - Українське радіо
Основні тези інтерв'ю з доктором геологічних наук, доцентом Оленою Ремезовою, опубліковані у Facebook:
❗️ Звідки назва "рідкісні" та "рідкісноземельні"?
🔈 До групи рідкісних металів входять 37 елементів Періодичної таблиці, з них 17 елементів об’єднані в групу рідкісноземельних. Поняття «рідкісні метали», які включають і РЗЕ, не має чітких обмежень, скоріше данина традиції - відносити до цієї групи молоді промислові метали, використання яких у значимих масштабах почалося вже після Другої світової війни й різко зросло в останні 15-20 років.
Назва «рідкісноземельні елементи» склалася історично у зв'язку з тим, що у XIX ст. вони помилково вважалися малопоширеними. Звідси «рідкісні», а «землі» — це старовинна назва важкорозчинних оксидів, характерних для цих елементів.
ℹ️ Нагадаємо, що до РЗЕ належать: Sc – скандій, Y – ітрій, La – лантан, Ce – церій, Pr – празеодим, Nd – неодим, Pm – прометій, Sm – самарій, Eu – європій, Gd – гадоліній, Tb – тербій, Dy – диспрозій, Ho – гольмій, Er – ербій, Tm – тулій, Yb – ітербій, Lu – лютецій.
❗️ Чому вони важливі для США?
🔈 Для рідкісних металів разом з іншою стратегічною сировиною (зокрема, кольоровими металами) урядом США вже в 1939 р. було розпочато створення стратегічних запасів. Перелік і розміри запасів стратегічних матеріалів неодноразово мінялися до 1979 р., доки Конгрес США не прийняв закон, який визначив, що запас стратегічної сировини повинен бути достатнім для підтримки потреб в ньому на період не меншим ніж три роки у разі непередбачених ситуацій. Цей Закон заснував також спеціальний фонд для торгових операцій, який у разі потреби, може бути використаний для закупівель стратегічних матеріалів і заповнений за рахунок засобів від продажу надлишків матеріалів.
❗️ Сфера застосування РЗЕ.
🔈 Номенклатура рідкіснометалевої-рідкісноземельної продукції нараховує більше 400 найменувань. Рідкісні й рідкісноземельні метали та їх з’єднання мають разючу різноманітність фізико-хімічних властивостей, що визначають надширокі області їхнього застосування. В сучасному світі на їх основі розвиваються високотехнологічні виробництва, які використовуються у провідних галузях виробництва та забезпечують економічну та оборонну безпеку будь-якої держави: атомна енергетика, радіоелектроніка, авіаційна й ракетна техніка, машинобудування, приладобудування, хімічна й медична промисловість, виробництво напівпровідникових матеріалів, спеціальних сортів легованих сталей, композиційних матеріалів тощо.
❗️ Обсяги видобутку РЗЕ.
🔈 Ринок рідкісноземельних металів контролює Китай, на якого припадає 60% (за іншими оцінками, навіть, більше - 70-80%) світового ринку. Запаси цих металів зазвичай не показуються у виданнях, а в Україні вони з 2005 р. мають гриф «таємно». Джерело, звідки ми можемо отримати цю інформацію - це дані Американської геологічної служби.
❗️ Труднощі видобутку РЗЕ.
🔈 Видобуток цих руд досить складний. Наприклад, з 2 млн т ільменітових руд можливо вилучити лише 20-40 т скандію. Руди видобувають різними способами: відкритим, підземним, комбінованим відкрито-підземним. Останній найбільш ефективний, оскільки відходи не займають великі площі земель, а використовуються для закладення підземного відпрацьованого простору. Цей спосіб розвивався в ІГН НАНУ. Також застосовують гідрометалургію, а потім при збагаченні з розчину вилучаються цінні компоненти, а також використовують інші технологічні процеси: електроліз, металотермічне відновлення, йонообмінну хроматографію. Переробку концентратів здійснюють хлоруванням, а також застосовують лужні та соляно- і сірчанокислотні методи.
❗️ В Україні РЗЕ не видобувають?
🔈 В Україні РЗЕ не видобуваються. В цьому відіграли роль відігравали як об’єктивні, так і суб’єктивні фактори. Серед об’єктивних: значне скорочення обсягів геологорозвідувальних робіт (приріст розвіданих запасів більшості найважливіших корисних копалин з 1994 року не компенсує їх видобуток), відсутність довгострокової державної стратегії вивчення надр і відтворення мінерально-сировинної бази, невизначеність та непослідовність реформування геологічної галузі, що в цілому негативно вплинуло на її розвиток. Суб’єктивний - відсутність сильних, компетентних і далекоглядних економічних лідерів здатних відстоювати цей напрямок, щоб гідно вступити в боротьбу на ринку рідкісноземельних металів на рівних з провідними світовими гравцями.
❗️ Перспективи українських надр.
🔈 Україна є унікальною рідкіснометалевою провінцією. Головне значення має Український щит, де виділяються 22 рідкіснометалеві формації. Серед відомих до теперішнього часу рудних об'єктів виділяються унікальні та великі родовища. Це, перш за все, Пержанське родовище берилію представлене, поки що єдиним в світі, промисловим типом високоякісних гентгельвінових руд в лужних метасоматитах і є комплексним; Азовське родовище цирконій-рідкісноземельних руд у зв’язку з лужними сієнітами, що є найбільшим в Європі. Також варто загадати Новополтавське родовище, де підраховані запаси рідкісноземельних металів. Поряд з Пержанським родовищем знаходиться Ястребецьке родовище рідкісноземельних руд. Щодо скандію, то нашими дослідженнями виділено значну аномалію цього елементу в межах Коростенського плутону, він міститься в ільменітових рудах.
❗️ Промисловий інтерес.
🔈 Промислові концентрації рідкісних земель в Україні виявлені переважно в південно-східній (Приазовський масив), центральній та північно-західній частинах Українського щита. Всі відомі рідкісноземельні об’єкти є комплексними – рідкісноземельно-рідкіснометальні.
Освоєння цих родовищ є складним процесом вимагає значних інвестицій і сучасних технологій, яких ми не маємо. Тому інтерес західних інвесторів до цієї теми – це і інтерес України щодо їх освоєння, а це висока додана вартість, робочі місця, розвиток сучасного машинобудування, в т.ч. для потреб ВПК. Наприклад, для літака F-35 треба 417 кг рідкісноземельних металів, а таких літаків вже випущено тисячі. Тому за розвитком цих технологій та освоєнням родовищ майбутнє!
