Шахтарочки Dall-E

Продовжую експериментувати з генеративним штучним інтелектом (попередній експеримент див. тут: Dall-E малює гірничі виробки). Як на мене, виходить дуже непогано (хоча треба виважено формулювати промти, бо налаштування безпеки вбачають крамолу навіть в дуже скромних варіантах 😏).

Цього разу шахтарочки на фоні вугільної шахти. Плакатний стиль мені здається найбільш вдалим:

Dall-E малює гірничі виробки

Спробував проекспериментувати із штучним інтелектом (вже не вперше, але раніше все якийсь непотріб виходив). Задав йому завдання намалювати гірничі виробки з різними видами кріплення, подекуди вийшло цікаво, хоч і далеко від дійсності. Врешті решт, можна досягти гарного результату, але треба перебирати різноманітні варіанти опису, і краще англійською мовою.

Далі - окремі зображення.

Астероиды - на разборку!

Фьюча из нау, как говорится. Дело, конечно, не завтрашнего дня, но рано или поздно - получится.

Иллюстрация: http://deepspaceindustries.com

Добыча полезных ископаемых на астероидах становится реальностью. В конце января 2012 года стало известно, что в США образована компания Deep Space Industries, которая займется добычей полезных ископаемых на астероидах. Хотя, пожалуй, правильнее будет сказать, что компания будет заниматься добычей самих астероидов — их планируется опускать на Землю целиком и обрабатывать уже здесь.

 

Підземна робобомба

Як повідомляють анонімні джерела, у 1962-1964 рр. у СРСР велися розробки підземного човна, або субтерини, які дійшли, можливо, до створення працездатного прототипу. Втім, нам про це достеменно нічого не відомо.

Якщо обговорювати ідею серйозно, то створення підземного човна, керованого екіпажем, наштовхується на щонайменше одну нездоланну проблему - в разі вимушеної зупинки в підземному положенні і неможливості відновити рух, екіпажу найпростіше урочисто здійснити сепуку, оскільки без кріплення дороги назад немає - підземний хід, що утворюється під час руху човна, буде завалений. Інша проблема - енергетично-економічного характеру. Субтерина з екіпажем - більша, ніж субтерина без екіпажу. А енерговитрати на проходку виробки (в даному випадку - на механічне руйнування порід) зростають пропорційно квадрату поперечного перерізу цієї самої виробки. Що теж накладає обмеження.

Рис. Keith McNeill

Таким чином, раціональніше за все ламати голову над чимось компактним і автономним. Оскільки технічні завдання, які необхідно розв'язувати при розробці такого об'єкта, - доволі нетривіальні, про серйозні роботи в цьому напрямі досі чутно не було. Але прогрес на місці не стоїть і ось, нарешті, повідомляють:

Агентство зі скорочення воєнної загрози (DTRA) Міністерства оборони США оголосило тендер на розробку та створення роботизованого підземного боєприпасу (Robotic Underground Munition, RUM). Згідно з описом, RUM буде пристроєм одноразового використання, який скидають із повітря і який здатен пересуватися під землею та поверхнею.

Підземні війни на порозі.

• Underground Robot to Blow Up Bunkers [Weapons] (gizmodo.com)
• Military looking to build autonomous, bunker-busting killbot (engadget.com)
• Mole-cruiser planned to attack Iranian nuke bunkers (go.theregister.com)

Waterfall on a car

Мужики решили ополоснуть машину после пыльной дороги. Под рукой, как нельзя кстати, оказался Liebherr R9800.

Если не помнить о размере ковша - результат неожиданный. Тем не менее, 40 тонн воды за один присест - это не каждый выдержит!

Смотреть последователей: Купание по-венгерски.

Підземний танк

Був, виявляється, в Радянському Союзі такий проєкт: танк-субтерріна, здатний переміщатися на невеликій глибині під землею, як тунелепрохідницька машина. Таким чином виринати на поверхню в тилу ворога і сіяти там хаос і руйнування. Енергетична установка, природно, атомна.

Об'єкт «Кліваж»

16.09.1979 р. у шахті «Юнком» на глибині 903 м було здійснено підземний ядерний вибух потужністю 200-300 тонн тротилового еквівалента. Офіційна мета вибуху - зниження напружень у гірському масиві, що зрештою мало знизити викидонебезпеку пластів.

Судячи з украй низького ефекту (оціночне зниження викидонебезпечності - приблизно 5...6%, крім того, через рік стався викид буквально за кілька десятків метрів від епіцентру), який від самого початку ставився під сумнів низкою дослідників, реальна мета експерименту «Кліваж», найімовірніше, полягала у перевірці впливу підземного ядерного вибуху на підземні споруди і, можливо, непрямої оцінки вражаючої дії.

Втім, кому цікаво, може з подробицями ознайомитися за посиланнями:

• Випробовування атомної зброї на Донеччині. «Наша хата».
• Петро Хмелярський. Атомний експеримент у Донбасі. «Волинь».
• Григорій Мусієнко. Як «мирний атом» наближав комунізм. «Персонал Плюс».
• Донецький Чорнобиль