Про высотное строительство в Донецке

Репортаж "Донецк может уйти под землю" (Подробности-ТВ):

Я вот смотрю на небоскребы в Донецке и тоже иногда думаю - все ли там где надо стоят? Карта подработки, показанная в сюжете, настораживает.

Жизнь на рудниках Боливии

Эль Тио
Фото devittj из Flickr

Труд шахтёра тяжел и опасен, а кое-где мало отличается от каторжного (труд - адский; неспроста в Боливии рудокопы считают своим покровителем Эль Тио, который, в общем-то похож на типичного черта). Во многих странах по-прежнему на шахтах и в рудниках используется детский труд; работать зачастую приходится по две смены, а то и по 10-12 часов непрерывно. Во многих случаях, конечно, незаконно - но власти закрывают на это глаза.

Недавно GlobalPost опубликовала документальный фоторепортаж на тему "один день из жизни боливийского рудокопа": Photos: a life in Bolivia's mines (фотограф Lisa Wiltse). Герой сюжета - 14-летний рудокоп Нельсон Ортуга, работающий на руднике Паливири в горах Серро Рико в Потоси, Боливия. На эту тему даже снят фильм - The Devil's Miner:

Утилізація метану

Той факт, що в Донбасі більшість шахтних пластів має досить високий вміст метану, є загальновідомим. Але, мабуть, мало хто уявляє, що шахти буквально викидають гроші на вітер. І лише кілька підприємств наважилися вкласти кошти в проєкти утилізації метану.

Як виглядає ситуація з цим питанням зараз, повідомляє КІД у статті

Утилізація метану: французам у Донецьку дали газу

Як пише «UGMK», у 2009 р., за даними ДРГП «Донецькгеологія», у Донецькій області було утилізовано 88,8 млн м³ метану з 780, що дещо перевищує показник 2008 р. (82,5 млн м³ метану з 761).

Безумовним лідером з корисного використання метану на Донбасі є шахта ім. Засядька, яка щорічно утилізує близько 40 млн м³ метану. Необхідним обладнанням оснащені також «Красноармійська-Західна №1», «Краснолиманська», шахтоуправління (ШУ) «Донбас» та ДП «Макіїввугілля», а ось решта шахт весь метан викидає в атмосферу.

На сьогодні в Донецькій області на стадії реалізації перебуває 25 метанових проєктів. Вони мають забезпечити зменшення викидів метану в атмосферу на 32 млн т еквіваленту СО2. Але в масштабах регіону — це крапля в морі.

Нагадаємо, що за запасами шахтного метану Україна посідає четверте місце у світі. За словами директора ДРГП «Донецькгеологія» Миколи Жикаляки, загальні ресурси метану лише в Донецькій області у вугіллі та породах, що містять газ, оцінюються від 12 000 до 25 000 млрд м³. При цьому лише ресурси метану у вугільних пластах робочої потужності оцінюються в 1 200 млрд м³.

Найбільші запаси метану у вугіллі мають Красноармійський (237 млрд м³) та Донецько-Макіївський (202 млрд м³) геолого-промислові райони.

Причому, як зазначає М. Жикаляк, позабалансові запаси метану можуть бути в кілька разів більшими. «Найповніше запаси метану розвідано на шахті “Красноармійська-Західна № 1“». Коли власники поставили таке завдання, з’ясувалося, що 4,4 млрд м³ метану міститься в балансових вугільних пластах, а поза балансом — у пісковиках тощо — 4,2 млрд м³ метану. Зараз у них баланс метану становить 17,4 млрд м³, що втричі більше, ніж у балансовому вугільному пласті. На інших шахтах це перевищення може сягати 8,5», — підкреслює Н. Жикаляк.

Інвестиції в обмін на квоти

Іноземні компанії виявляють активний інтерес до реалізації метанових проєктів в Україні, що пояснюється тим, що витрати на отримання вуглецевих квот у нашій країні значно нижчі, ніж в інших.

«Чому вони приходять до нас? Все дуже просто, — пояснює Н. Жикаляк. — Вартість утилізації однієї тонни СО₂ в Японії становить 600 доларів, у США — 190 доларів, у ЄС — 270 доларів. У Росії — 20 доларів, хоча утилізація СО₂ там перебуває на початковому етапі, як і в Україні. А у нас — всього 7 доларів (або 5–6 євро). Навіть за умови існуючої екстенсивної технології ми маємо колосальний запас. Тому практично кожне підприємство має можливість реалізувати партнерські проєкти».

Нагадаємо, що одним із базових механізмів Кіотського протоколу є так званий проєкт спільного здійснення. Іноземним компаніям, які інвестують кошти в утилізацію шахтного метану в Україні, надається право придбати квоти в розмірі досягнутого скорочення викидів. Умовні одиниці «зекономленого» метану шахта передає Національному агентству екологічних інвестицій, яке, у свою чергу, зобов’язане реалізувати їх інвестору проєкту з утилізації метану.

Крім того, метановий проєкт, реалізований у рамках Кіотського протоколу, приносить шахті фінансову вигоду.

«За умови забезпечення зниження викидів метану на 100 тис. т у еквіваленті СО₂ при вартості однієї тонни 7 євро — це 700 тис. євро на рік, — пояснює керівник компанії BETEN Жан Рош. — Таким чином, за два роки шахта може накопичити 1,5 млн євро інвестицій, необхідних для амортизації вартості обладнання з утилізації метану. А після завершення утилізації ці кошти можуть бути використані й на інші потреби».

Через терни до газу...

Ще 2–3 роки тому шахти не були готові до реалізації проєктів з утилізації метану. «Коли ми у 2004 році проводили галузевий семінар, — розповідає голова постійної комісії Донецької обласної ради з питань екології, землі та природних ресурсів Микола Загоруйко, — директори шахт в один голос заявляли, що міністерство ставить перед ними завдання видобувати вугілля, а шахтний газ нікому не потрібен. Коли ми наводили як приклад шахту Засядько, нам казали: "Побачимо, чим це закінчиться". Слава Богу, все закінчилося добре».

Потім з’ясувалося, що на проведення досліджень для реалізації метанових проєктів у більшості українських шахт просто немає грошей, і тут ключовою стала роль іноземних інвесторів. Одними з тих, хто першими проявив зацікавленість у освоєнні цього ринку, були французькі компанії, зокрема BETEN, яка у співпраці з фірмами «Еко-карбон» та «СдФ Інженері» забезпечує проведення на шахтах досліджень з утилізації метану, а потім сприяє пошуку інвестора, встановленню обладнання та, власне, утилізації метану. Фактично йдеться про реалізацію «метанового» проєкту «під ключ». При цьому проведення перших двох етапів проєкту — попереднього та розгорнутого шахтного дослідження — фінансує французький уряд.

Цей проєкт французам, у буквальному сенсі, довелося проштовхувати. «Нам навіть довелося звернутися по допомогу до нашого посла, який звернувся до Міністерства вугільної промисловості України й таким чином домігся дозволу на реалізацію проєкту». У січні 2010 р. усі проєктні роботи щодо луганського проєкту завершено. Найближчим часом проєкт має бути затверджений європейською перевіряючою організацією, а в другому кварталі 2010 р. — введений в експлуатацію.

Зазначимо, що компанії не вдалося просунути реалізацію аналогічного проєкту в Донецькій області. Однак французи дуже зацікавлені в українському ринку, і нову спробу закріпитися на ньому зробили в лютому, презентувавши свій «Проєкт відведення та використання шахтного газу (метану) на шахтах Донецької області» на галузевій нараді, що відбулася в Донецьку.

Наразі в реалізації метанових проєктів у Донецькій області вже беруть участь американські, європейські та азіатські компанії. Наприклад, у реалізації проєкту на шахті імені Засядька беруть участь японська компанія Marubeni Corporation, швейцарська VEMA SA та данська Global Carbon.

Самі вугільники покладають на іноземних інвесторів великі надії, оскільки ані у власників шахт, ані у держави сьогодні немає коштів для самостійної реалізації проєктів утилізації метану, і єдиним джерелом фінансування залишаються кошти в рамках карбонових проєктів.

«Подібні проєкти для українських шахт сьогодні є справжнім порятунком, — підсумовує Н. Жикаляк. — Я оцінюю цей напрям як дуже перспективний, тому що вільних коштів сьогодні немає ні у держави, ні у власників шахт. Але для цього на вугільних підприємствах мають бути розділені плани з видобутку вугілля та утилізації метану. А крім цього — має бути проведена максимально повна оцінка ресурсів».

Підземна робобомба

Як повідомляють анонімні джерела, у 1962-1964 рр. у СРСР велися розробки підземного човна, або субтерини, які дійшли, можливо, до створення працездатного прототипу. Втім, нам про це достеменно нічого не відомо.

Якщо обговорювати ідею серйозно, то створення підземного човна, керованого екіпажем, наштовхується на щонайменше одну нездоланну проблему - в разі вимушеної зупинки в підземному положенні і неможливості відновити рух, екіпажу найпростіше урочисто здійснити сепуку, оскільки без кріплення дороги назад немає - підземний хід, що утворюється під час руху човна, буде завалений. Інша проблема - енергетично-економічного характеру. Субтерина з екіпажем - більша, ніж субтерина без екіпажу. А енерговитрати на проходку виробки (в даному випадку - на механічне руйнування порід) зростають пропорційно квадрату поперечного перерізу цієї самої виробки. Що теж накладає обмеження.

Рис. Keith McNeill

Таким чином, раціональніше за все ламати голову над чимось компактним і автономним. Оскільки технічні завдання, які необхідно розв'язувати при розробці такого об'єкта, - доволі нетривіальні, про серйозні роботи в цьому напрямі досі чутно не було. Але прогрес на місці не стоїть і ось, нарешті, повідомляють:

Агентство зі скорочення воєнної загрози (DTRA) Міністерства оборони США оголосило тендер на розробку та створення роботизованого підземного боєприпасу (Robotic Underground Munition, RUM). Згідно з описом, RUM буде пристроєм одноразового використання, який скидають із повітря і який здатен пересуватися під землею та поверхнею.

Підземні війни на порозі.

• Underground Robot to Blow Up Bunkers [Weapons] (gizmodo.com)
• Military looking to build autonomous, bunker-busting killbot (engadget.com)
• Mole-cruiser planned to attack Iranian nuke bunkers (go.theregister.com)

Рудник "Николаевский"

Отличный фоторепортаж fisher-y из рудника "Николаевский":

Поездка по Приморскому Краю. Рудник "Николаевский". Часть 4.

Две аварии на шахтах

В праздничный день всё-таки не обошлось:

В Донецкой обл. на шахтах погибли два и травмированы два горняка, передает корреспондент РБК-Украина.
На шахте "Родинская" в Донецкой области сегодня погиб один и травмировано два горняка. В результате рацепки состава, грузовой вагон наехал на трех горняков. Погиб 46-летний машинист горновыемочных машин. Горный мастер 49 лет и и.о. механика участка с травмами доставлены в городскую больницу Родинского. По факту аварии проводится расследование.
Также, на шахте "Красноармейская-Западная" в Донецкой обл. сегодня смертельно травмирован горняк. Как отмечается, при работе конвейеров лавы был прижат к крепи нижней приводной станцией конвейера горный мастер. Он скончался на месте. Тело поднято на поверхность. По факту гибели проводится расследование.

В Донецкой обл. на шахтах погибли два и травмированы два горняка.

Тевтонские шахтёры :)

Сижу, слушаю суровый тевтонский рок.

Rammstein жжот.

Донецк без терриконов

Утвержден новый Генплан города Донецк до 2031 года. Помимо различных грандиозных строительных и планировочных идей, генпланом предусмотрен вывоз или рекультивация терриконов, находящихся в центре (на пр. Ильича, «Ветке», ул. Щорса, в урочище «Бахмутка», ул. 9 Января возле шахты им. Горького).

На сегодня в Донецке 46 терриконов, которые в ближайшей перспективе, скорее всего, останутся неотъемлемой частью городского пейзажа.

Донецк-2031: миллион жителей без терриконов.