Як відомо, розробка кам'яновугільних родовищ ведеться переважно підземним способом. І в цій царині найбільшого поширення набули системи розроблення довгими очисними вибоями або, простіше кажучи, лавами. Пов'язано це насамперед із можливістю забезпечення значно більшого навантаження на очисний вибій і повноти вилучення запасів порівняно з іншими технологічними схемами (наприклад, камерно-стовповою системою розроблення та їй подібними).
Оснащуються лави гідравлічними механізованими очисними комплексами, причому за кордоном у цьому питанні простежується тенденція до повної або часткової автоматизації їхньої роботи.
На шахтах України продуктивність комплексно-механізованих очисних забоїв обмежується насамперед складними гірничо-геологічними умовами, які в низці випадків роблять просто безглуздим застосування автоматизованого устаткування, навіть якщо в когось і знаходяться гроші на його придбання. У кращому разі ефективність застосування автоматики істотно знижується.
На передових шахтах, таких як "Красноармійська-Західна №1" (ШУ "Покровське"), ім. Засядька, ДП ВК "Краснолиманська" досягали навантаження на очисний вибій 4...4,5 тис. тонн на добу. Найбільше середньодобове навантаження на діючі лави демонструється на шахті "Красноармійська-Західна №1" - близько 2500 тонн (понад 17 тис. тонн на добу - по шахті загалом).
Так чи інакше, ці показники вражають хіба що на тлі середньогалузевих. Так, за статистичними даними середнє навантаження на очисний вибій по шахтах Мінвуглепрому в першій половині 2008 року становило 516 тонн на добу, навантаження на діючий комплексно-механізований вибій - 829 тонн на добу; середньомісячна продуктивність праці працівника з видобутку на держпідприємствах у зазначений період становила 24 тонни/вихід. (Актуальних даних на сайті Мінвуглепрому поки що немає, у нових інформаційно-аналітичних звітах цих цифр не наведено, але загалом особливої різниці бути не повинно).
Реальні рекордсмени вуглевидобутку працюють, звісно, у сприятливіших умовах: невелика глибина розроблення, мінімум метану, стійкіші породи, пласти пологого залягання з витриманою гіпсометрією. Додамо до цього дисципліну й ефективну організацію виробництва - і з'являються всі можливості для максимально повного використання потенціалу обладнання. Характерні приклади:
Шахта Beltana компанії Xstrata розташована в долині Hunter Valley (Новий Південний Уельс). Середній показник її видобутку - 50 тисяч тонн вугілля на добу за чисельності працюючого персоналу близько 100 осіб.
Принцип роботи австралійських шахт майже скрізь "шахта-лава". Гірничо-геологічні умови вуглевидобутку сприятливі: майже горизонтальне залягання пластів і міцна підошва, низька геологічна порушеність. Це значно спрощує, серед іншого, і планування гірничих робіт: використовують стовпи завдовжки до 3-4 км, просту й упорядковану розмітку шахтного поля (добре видно на фото - жовтими, зеленими та рожевими лініями показано підготовчі штреки виїмкових стовпів).
Як повідомляв Perspectives Magazine, "вугільна шахта Beltana відкриває все нові сторінки в австралійському літописі розробки довгими очисними вибоями": з 400-метровою лавою, обладнаною комплексом фірми Joy Mining Machinery під час відпрацювання 3-метрового пласта Whybrow, шахта Beltana №1 видала 5,8 млн тонн вугілля в перший рік експлуатації. У 2004 було встановлено новий австралійський рекорд - 6 млн тонн вугілля. У 2005 видобуто 6,5 млн. тонн - черговий рекорд. Слід зазначити, що наведені цифри не враховують супутнього видобутку з підготовчих вибоїв, який у 2005 році, наприклад, становив 428 тис. тонн.
Рекорд місячного видобутку було встановлено в листопаді 2005 р., коли з очисних забоїв видали 1015469 т, а з підготовчих забоїв - 60420 т (2877 м пройдено з використанням двох комбайнів).
Вугільна шахта Twentymile розташована за 30 км на північний захід від Steamboat Springs у північно-західному Колорадо. Це найпродуктивніша у світі вугільна шахта за показником видобутку на людино-рік. Шахта була введена в експлуатацію компанією Cyprus Amax, яка продала її німецькій компанії RAG Coal International 1999 року. У 2004 році RAG, своєю чергою, продав Twentymile компанії Peabody Energy.
Річна продуктивність шахти залежить від потреб споживачів. У 2005 році було досягнуто чергового рекорду видобутку - 8,7 млн. тонн; у попередні роки середній видобуток був на рівні 7,0-7,3 млн. т/рік. Шахта має в штаті приблизно 240 осіб, плюс 80 найманих працівників. Peabody у 2006 році придбала новий комплекс, маючи намір збільшити видобуток до 10,9 млн. тонн до 2008 року.
Twentymile також працює за принципом "шахта-лава". Довжина лав - близько 300 м. Довжина стовпів (панелей) - у діапазоні від 3,6 до 4,5 км. Потужність пласта - 2,6 - 2,9 м. Кут падіння - до 10 градусів, глибина - 300-400 м.
Вибійне обладнання включає в себе очисний комбайн Airdox Electra 3000 з двома шнеками; 174 секції кріплення, скребковий конвеєр і перевантажувач - виробництва Deutsche Bergbau Technik (DBT).
Комбайн переміщується вздовж вибою зі швидкістю до 40 м на хвилину, з глибиною захоплення 900 мм вугілля на кожному проході (схоже, човникова схема). За зміну, як правило, знімають 20-22 смужки, з продуктивністю близько 2700 т на годину. Максимальний добовий видобуток - 46340 тонн.
Шоб ми так жили, як кажуть в Одесі.
Наприкінці 2011 Peabody Energy поглинула Macarthur Coal Ltd., придбавши контрольний пакет за $4,7 млрд. За допомогою гірничодобувної компанії ArcelorMittal, Peabody змогла закрити угоду і стати одним з найбільших виробників вугільного пилу. Угода також передала у власність компанії шахти в штаті Квінсленд, найбільшому експортері палива в Австралії.
Одне з найбільших об'єднань активів у гірничій індустрії сталося 23 квітня 2004 року. Цього дня Верховний суд Гани затвердив злиття AngloGold і Ashanti Goldfields Corporation, зі зміною назви на AngloGold Ashanti Limited, що стала однією з найбільших гірничодобувних компаній у світі. Назва говорить сама за себе: основна спеціалізація - видобуток золота.
