06 серпня 2025

Сапропелітовий пласт

 Не вугільна "велика стіна", але теж нічогісінько:

Kohe Abbruchkante Tagebau Welzow Süd 01
Сапропелітовий пласт. Onkel Holz, CC BY-SA 4.0, через Вікісховище

 

Видобуток вугілля за країнами у 2024 році

Опублікований черговий огляд Statistical Review of World Energy (cтатистичний огляд світової енергетики Енергетичного інституту аналізує дані про світові енергетичні ринки за попередній рік; раніше огляд випускався компанією bp - з 1952 року)Cвітовий видобуток продовжує встановлювати рекорди - за 2024 рік 9,24 млрд. тонн!

Розподіл за країнами виглядає так (як зазвичай, до таблиці не включав країни з видобутком менше 1 млн. тонн - Південну Корею, Японію, Велику Британію, Венесуелу та Іспанію, а також об'єднані групи "інших" країн за регіонами):

Країна2024до 2023-го рокуЧастка у загальному видобутку
1Китай4780,0▲ 1,2%51,7%
2Індія1085,1▲ 7,3%11,7%
3Індонезія836,1▲ 7,9%9,0%
4США464,6▼ -11,4%5,0%
5Австралія462,9▲ 0,5%5,0%
6Росія427,2▼ -0,8%4,6%
7ПАР235,0▲ 0,6%2,5%
8Казахстан112,6▼ -3,3%1,2%
9Монголія +2106,5▲▲ 28,0%1,2%
10Німеччина -191,9▼ -10,1%1,0%
11Туреччина +187,0▲ 17,2%0,9%
12Польща -285,2▼ -3,9%0,9%
13Колумбія52,7▼▼ -22,4%0,6%
14В'єтнам +143,8▼ -7,3%0,5%
15Канада -142,6▼ -12,7%0,5%
16Сербія31,3▼ -2,1%0,3%
17Чехія25,1 -16,6%0,3%
18Пакистан +219,1▲ 9,8%0,2%
19Україна -117,4 -11,7%0,2%
20Болгарія -115,1▼▼ -28,5%0,2%
21Таїланд +112,8 -0,5%0,1%
22Румунія -112,6▼ -14,7%0,1%
23Бразилія +17,6▼ -1,1%0,1%
24Узбекистан +17,5▲ 14,8%0,1%
25Греція -26,5▼▼ -39,7%0,1%
26Зімбабве +15,8▲ 16,2%0,1%
27Мексика -15,2▼ -0,2%0,1%
28Угорщина3,9▼ -4,5%<0,1%
29Нова Зеландія2,5▼ -3,5%<0,1%

Планета Земля9241,5▲ 1,2%100,0%

Тимчасова окупація рф значної частини Донбасу та близькість до фронту діючих шахт України продовжує справляти свій негативний вплив - річний видобуток зменшився на 2,3 млн тонн. При цьому майже до кінця року працювало ШУ "Покровське", яке через наближення фронту припинило свою діяльність. Також фактично втрачено шахту "Краснолиманська", всі шахти ДП "Мирноградвугілля", ДП "Селидіввугілля", фронт вже наблизився до шахт ДП "Добропіллявугілля" та ТДВ "Білозерське" - все це дасться взнаки вже за підсумками поточного року...

Натомість, в 5 країнах видобуток зріс на 10 % і більше: вже звично - у Монголії (+28%), Пакистані, Зімбабве, Узбекистані, Туреччині. Зростання видобутку у Китаї, Індії та Індонезії додало ще понад 350 млн тонн.

Загальну характеристику процитую зі звіту:
Китай продовжує відігравати непропорційно велику роль у формуванні енергетичного ландшафту. Попит на вугілля в цій країні перевищує сукупний попит у решті світу, але так само перевищує і темпи впровадження відновлюваних джерел енергії та продаж електромобілів. Ця подвійність ілюструє загальну глобальну картину: швидкий прогрес у сфері чистої енергії співіснує з постійною залежністю від викопних палив, причому вугілля, нафта і газ, а також відновлювані джерела енергії досягають рекордних показників.

• Протягом останніх трьох років видобуток вугілля в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні перевищував попит. У 2024 році надлишок був рекордним — видобуток перевищив попит на 6%.
• Хоча попит на вугілля досяг рекордного рівня в 165 ЕДж, 83% цього обсягу припадало на Азіатсько-Тихоокеанський регіон, з яких 67% — на Китай.
• Незважаючи на рекордні рівні інвестицій у відновлювані джерела енергії, вугілля все ще домінує в електроенергетичному секторі Китаю, забезпечуючи 58% його виробництва у 2024 році. У Європі споживання вугілля знизилося на 7%.
Вперше в історії частка вугілля в загальному енергоспоживанні Європи впала нижче частки атомної енергії.

• Видобуток в Північній Америці також скоротився, а США зафіксували найнижчий рівень за останні 44 роки 

• Попит на вугілля в Індії зріс на 4% у 2024 році і зараз дорівнює сукупному попиту СНД, Південної та Центральної Америки, Північної Америки та Європи. Навпаки, попит у країнах ОЕСР, який знижувався з 2007 року, у 2024 році впав на 4% проти середнього темпу зниження 6% на рік протягом останніх 10 років.
• В середньому ціни на вугілля у всьому світі продовжували падати, знизившись приблизно на 11% у 2024 році та на 52% порівняно з рекордними максимумами 2023 року.

Див. також:

11 червня 2025

«Санкции нипочём» ©

Спіраль кризи продовжує розкручуватися в російській вугільній промисловості — одній з найбільших сировинних галузей росії, що включає 300 тисяч зайнятих і десятки мономіст.

За підсумками першого кварталу збиток вугільних компаній досяг 79,9 млрд рублів, повідомив Росстат. В середньому вугільна галузь втрачала гроші зі швидкістю 26 млрд рублів на місяць, або 900 млн рублів на день. Збитковими стали 62% підприємств, які за три місяці пішли в мінус на 126,3 млрд рублів. У плюсі залишилися менше 40% вугільників, а їхні прибутки «здулися» втричі — до 46,4 млрд рублів.

За обсягом збитків за порівнянний період вугільна галузь побила рекорди за весь час доступної статистики. Попередній максимум був показаний під час пандемії в 2020 році: тоді перший квартал вугільники завершили з сальдованими втратами на 45 млрд рублів, випливає з даних ЕМИСС.

Вугільна галузь переживає «найгострішу кризу з часів 1990-х років», констатує гендиректор АТ «Російське вугілля» Володимир Коротін: ембарго ЄС позбавило компанії західних ринків, а світові ціни обвалилися до 4-річних мінімумів — на 20% цього року і втричі відносно 2022-го. В результаті експорт енергетичного вугілля з Росії став збитковим за всіма напрямками, навіть на найрентабельнішому — через далекосхідні порти в Китай. За підрахунками аналітиків «ТеДо», в квітні такі поставки приносили 259 рублів збитків на кожну тонну вивезеної продукції. За оцінками Міненерго, зараз під загрозою банкрутства знаходяться 30 вугільних компаній. За даними Росстату, вугільна галузь стала «чемпіоном» за обсягом прострочених кредитів і позик — 25 млрд рублів на кінець першого кварталу.

https://www.interfax.ru/russia/1028744

Тим часом росія витрачає трильйони рублів на перетворення колись найбільш проросійського (після Криму) та переважно російськомовного регіону України - Донбасу - на мертву пустелю.

02 травня 2025

Предмет угоди про корисні копалини між Україною та США

Україна та Сполучені Штати підписали угоду про створення Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови. Документ охоплює співпрацю у сфері безпеки, розробки надр і продажу стратегічної сировини — загалом ідеться про 57 видів мінеральних ресурсів.

Які саме? У додатку до угоди, яку оприлюднив народний депутат Ярослав Железняк, наведений такий перелік:

"Активи, що стосуються природних ресурсів" означає ділянки, запаси та родовища на території України: алюмінію, графіту, рутенію, стибію, гафнію, самарію, арсену, гольмію, скандію, барію, індію, танталу, берилію, іридію, телуру, церію, лантану, тербію, цезію, літію, тулію, хрому, лютецію, олова, кобальту, магнію, титану, міді, марганцю, вольфраму, диспрозію, неодиму, урану, ербію, нікелю, ванадію, європію, ніобію, ітербію, фтору, паладію, ітрію, плавикового шпату, платини, цинку, гадолінію, калію, цирконію, галію, празеодиму, германію, родію, золота, рубідію, нафти, природного газу, інші мінерали або вуглеводні, іншим чином погоджені Принципалами." 

Жирним виділив славнозвісні рідкісноземельні елементи. Є всі, хіба що без прометію (бо його на всій планеті грам 500). Власне, перелік містить переважно хімічні елементи - половину періодичної таблиці:


Нагадаю, що йдеться виключно про нові ліцензії на розробку родовищ. Які від цього плюси? Див., наприклад тут: Угода про надра та Інвестиційний фонд відновлення: чому це вигідно для України? Розповідає Сергій Тігіпко — Forbes.ua. Ключове, як на мене, це:
Видобуток корисних копалин потребує великих капітальних вкладень. Україна 33 роки незалежності шукала іноземних інвесторів у цей сектор. Знаходила дуже мало. Водночас видобуток нафти й газу, наприклад за останні 20 років, у нас тільки скорочувався (у державних компаній), незважаючи на всі наші зусилля. 

Причина? Ми не могли достатньо інвестувати в цей сектор, хоча частка від цієї діяльності для інвесторів де-факто завжди значно перевищувала 50%. І ось нарешті Україна знайшла «інвестора» в особі не когось, а уряду США, який готовий вкладатися в інтенсивний розвиток цієї сфери, інвестуючи десятки, а в перспективі, можливо, й сотні мільярдів доларів. 

Ця угода не просто вигідна для України. Це величезний успіх української дипломатії.