29 грудня 2019

Менделєєв і шахти

Натрапив на сайт, присвячений історії гірництва на Донбасі. Погортав, натрапив на цікавий факт:
«Первое химическое исследование состава газа, выделявшегося в наших шахтах, произведено было в 1888 г. по инициативе Д.И. Менделеева; он отобрал две пробы газа, который выделялся из трещины в пласте угля в основном штреке шахты «Капитальная» (Макеевка) на глубине около 100 м от земной поверхности. Пробы содержали около 20% метана и 3% углекислого газа.»
Це з підручника Скочинский А.А., Комаров В.Б. Рудничная вентиляция. 3-е издание. — М.: Углетехиздат, 1959. – 633 c.

Там же, до речі, передісторія створення МакНДІ:

«Первое исследование шахт Донецкого бассейна в отношении метана было произведено в 1890 г. профессорами Ленинградского горного института Н.Д. Коцовским и H.С. Курнаковым, причем обнаружилось, что в некоторых из указанных шахт газ уже выделялся в значительных количествах, проветривание же их было весьма неудовлетворительным, и борьба с газом сводилась главным образом к его выжиганию. В шахтах дореволюционной России серьезное внимание на борьбу с метаном было обращено в 1898 г. после взрыва в шахте «Иван» в Макеевке. По инициативе проф. И.А. Тиме Горным ученым комитетом были переработаны в то время весьма несовершенные рудничные правила по проветриванию шахт и борьбе с газом и, кроме того, было предпринято обстоятельное исследование шахт Донецкого бассейна с целью выяснения степени опасности их в отношении метана. Указанное исследование было закончено в 1900 г., а в 1901 г. по инициативе Н.Д. Коцовского при Горном ученом комитете была образована постоянная комиссия для систематического изучения вопросов, касающихся рудничных газов. После 1910 г. Макеевская центральная спасательная станция начала систематически вести научно-исследовательскую работу по вопросам борьбы с метаном и взрывчатой пылью. В дальнейшем эта станция преобразовалась в Государственный Макеевский научно-исследовательский институт по безопасности работ в горной промышленности (МакНИИ).»

15 грудня 2019

07 грудня 2019

Вугільний пласт

По-перше, це гарно!

Ось це я розумію - вугільний пласт (80 футів або 24 з гаком метри):



Це на North Antelope Rochelle Mine, США. До речі, найбільший вугільний розріз у світі - видобуває понад 100 млн тонн вугілля на рік.

30 листопада 2019

Топ-10 мідних гірничодобувних проектів у світі

Черговий топ-10-рейтинг: RANKED: Top 10 copper mining projects in the world (автор: Frik Els) - десятка найбільших проєктів з видобутку міді (іноді з супутніми рудами). Рейтинг складено за величиною запасів міді в розроблюваному (або підготовлюваному до розробки) родовищі:
  1. Удокан (Росія) - 15 млн тонн.
  2. Kamoa-Kakula (ДРК) - 11,3 млн тонн.
  3. El-Arco (Мексика) - 10,8 млн тонн.
  4. Nueva Union (Чилі) - 8,2 млн тонн.
  5. Quellaveco (Перу) - 7,6 млн тонн.
  6. Frieda River (Папуа-Нова Гвінея) - 6,3 млн тонн.
  7. Agua Rica (Аргентина) - 5,6 млн тонн.
  8. Wafi-Golpu (Папуа-Нова Гвінея) - 4,9 млн тонн.
  9. Namosi (Фіджі) - 4,9 млн тонн.
  10. El Molino (Перу) - 3,3 млн тонн.


За даними Геологічної служби США, на сьогодні у світі вироблено близько 700 мільйонів тонн міді. Це вписалося б у куб із розміром ребра 430 метрів, і за поточними цінами коштує понад 4 трильйони доларів. Щорічно видобувається близько 21 мільйона тонн міді.
За оцінками USGS, виявлені родовища містять приблизно 2,1 мільярда тонн міді, а порфірові родовища містять 1,8 мільярда тонн. Це дозволяє довести загальну кількість виявленої міді до 2,8 млрд тонн. Це вписалося б у куб із ребрами по 680 метрів.
З ідентифікованої міді, яку ще належить видобути із землі, близько 65% розташовано в п'яти країнах: Чилі, Австралії, Перу, Мексиці та США.
https://www.mining.com/featured-article/ranked-top-10-copper-mining-projects-in-the-world/ 

24 листопада 2019

Rexx - нетрадиційний кар'єрний самоскид

Дивлюся усілякі нестандартні новинки в гірничій техніці. Натрапив на такий ось нетрадиційний кар'єрний самоскид:


Називається Rexx, виробництво - австралійської компанії Bis. Транспортний засіб використовує 20 звичайних шин автопоїзда замість чотирьох шин надвеликого розміру, типових для інших кар'єрних самоскидів, тому Rexx, як стверджується, може переміщатися вчетверо далі, ніж звичайні самоскиди (до 40 км), з вантажем до 160 т. Пов'язано це з тим, що у "звичайних" шин нагрівання некритичне, плюс у разі пробиття однієї, а то й кількох, можна їхати далі.



Випробування на кар'єрі Murrin Murrin корпорації Glencore засвідчили, що Рекс економніший на 30% за класичні самоскиди. Ясна річ, ведуться роботи з його автономізації, куди зараз без цього в новій техніці.

Посилання: