26 грудня 2008

Углепром. Предварительные итоги

Из информационно-аналитического отчета Минуглепрома Украины за январь-ноябрь сего года:
За счет средств госбюджета освоено:
  • на капитальное строительство - 625,2 млн. грн.;
  • по бюджетной программе "Реструктуризация" - 624,8 млн. грн.
Какая симметрия, однако. Читал как-то монографию одну, посвященную проблемам закрытия и консервации шахт. Так вот по итогам опыта "реструктуризации" угольной промышленности Донбасса можно сделать вывод, что во многих случаях выполнить реконструкцию шахты обошлось бы дешевле, а иногда - гораздо дешевле, чем её закрыть.

Основные показатели периода (январь-ноябрь) по сравнению с аналогичным периодом прошлого года:
  • добыча угля - 71525,1 тыс. т (+2472,6 тыс. т или +3,6%);
  • введено в эксплуатацию - 103 лавы (-21 лава или -16,9%), при этом выведены из эксплуатации 134 очистного забоя и 3 лавы стали;
  • цена угля - 453,95 грн./т (+163,77 грн./т или +56,4%);
  • фактическая себестоимость - 593,45 грн./т (+164,29 грн./т или +38,3%);
  • убытки от выпуска товарной продукции - 3603,4 млн. т (+29,6 млн. грн.);
  • производительность труда рабочего по добыче - 24,1 т/выход (+2 т/выход или +9%);
  • производственный травматизм - 4026 случаев (-158 или -3,8%);
  • аварий - 42 (+13 или +44,8%).
Пока вроде бы даже рост добычи, хоть и небольшой. А с другой - фронт очистных работ не возобновлен, а наоборот - убывает (фактически по состоянию на 1.12 - минус 34 забоя, в лучшем случае - минус 31). Если взять среднюю нагрузку на очистной забой 800 т/сутки это утрата потенциальных 9...9,5 млн. тонн.

Ждем детального годового отчета - интересно было бы ознакомится с изменением технических показателей.

20 грудня 2008

Фотографии крупнейших карьеров

В блоге archiverba обнаружилась отличная подборка изображений крупнейших карьеров в мире, а также прочих крупных отверстий техногенного происхождения в земной поверхности:

7 самых огромных дыр на земле

Две из них - кимберлитовую трубку "Мир" и "Big Hole" я уже ранее упоминал ("Терраформирование" и "Большая дыра").

19 грудня 2008

Углепром надо восстанавливать

За последние n лет в Украине подавляющее большинство котельных были переведены на газ. Это при том, что своего газа у нас с гулькин нос и недостающие объемы приобретаются у Газпрома.

В то же время запасов угля только на разведанных месторождениях и в рамках действующих кондиций - лет эдак на 600. Да впридачу - большинство угольных пластов - метаноносные, с метанообильностью на некоторых шахтах до нескольких десятков кубометров метана на тонну добываемого угля.

И вот, вместо того, чтобы укрепить фундамент собственной энергетической безопасности, государство приложило все усилия, чтобы её похерить. От закрытия "нерентабельных" шахт и до фактического отказа от развития ядерной энергетики.

Воистину, стоило случится кризису, чтобы увидеть обратную сторону медали: ориентация на экспорт металла привела к тому, что в наилучших условиях оказались шахты, добывающие коксующиеся угли. Энергетический уголь в силу упомянутой выше причины спрос имеет гораздо меньший. Стоило же остановиться металлургам - и вот: передовики углепрома тоже вынуждены сворачивать производство и экономить (флагман - шахта "Красноармейская-Западная №1" ещё недавно имела планы поднять добычу сначала до 8, а в перспективе - и до 12 млн. тонн в год, а сейчас - среди прочих рассматривается и вариант перехода на 5-дневную работу по добыче в неделю, сокращение штатов и т. п., не выплачена ещё в полном объёме зарплата за октябрь). Про остальные шахты и говорить нечего.

Пора предпринимать меры. Если на внешний спрос на металл повлиять не представляется возможным, то восстановить спрос на уголь на внутреннем рынке не только можно, но и нужно. И углепром удержится, и без тепла не останемся, и зависимость от газа снизим. По грубым прикидкам, для компенсации завозимого газа, используемого для отопления, из расчета эквивалентной теплотворной способности, нужно увеличить годовую добычу угля на 80-90 млн. тонн. Это не невозможно. Когда-то добывали гораздо больше, это уровень второй половины 50-х годов:


1950 1955 1959 1961 1963 1965 1967 1969 1971

76,4 116,3 167,3 171,5 179,7 194,3 199,0 204,4 209,4

1973 1975 1977 1979 1981 1983 1985 1987 1990

212,6 215,7 217,2 204,7 191,1 190,9 189 191,9 164,8

Возможно, имеет смысл восстановить или расконсервировать ранее закрытые шахты (опыт есть и есть примеры). Тем более, что как показали исследования, проведенные по итогам деятельности "Укруглереструктуризации", можно сделать вывод, что многие предприятия дешевле было реконструировать, чем закрыть.

Черт побери, вместо очередного гипермемориала, лучше бы восстановили 2-3 хороших шахты.

16 грудня 2008

Мала гірнича енциклопедія

Для тих, хто цікавиться: друком вийшли вже два томи "Малої гірничої енциклопедії" українською мовою (за ред. проф. Білецького В. С.). Наскільки мені відомо, планується вихід трьох томів і, можливо, четвертого - зі статтями про гірничі підприємства, компанії, родовища, навчальні заклади тощо.

Ба більше, електронний варіант енциклопедії перебуває у вільному доступі й до всього іншого, викладається особисто професором Білецьким постатейно в український розділ Вікіпедії, що не може не тішити.

Посилання:
файли за літерами:
Томи 1 та 2 (літери А-Р) на порталі experts.in.ua
Статті з МГЕ в розділі Вікіпедії українською мовою

Бібліографічна довідка:
Мала гірнича енциклопедія - універсальне тритомне довідкове видання галузі гірничої науки і техніки. Містить описи близько 18 000 термінологічних і номенклатурних одиниць, що висвітлюють різні аспекти розвідки, видобутку та первинної переробки твердих, рідких і газоподібних корисних копалин. Адресована фахівцям - насамперед фахівцям-гірникам, геологам, вченим, аспірантам, студентам гірничих і суміжних спеціальностей, а також широкому колу інженерно-технічних працівників гірничих підприємств і читачам, які цікавляться освоєнням надр. Автор ідеї та керівник проекту, голова редакційної колегії - д.т.н., проф. Білецький Володимир Стефанович.

07 грудня 2008

Тунелепрохідницькі комплекси

Корисна стаття про тунелепрохідницькі комплекси, що застосовуються, зокрема, під час будівництва ліній метро. В основному розглянуто все на прикладі техніки фірми LOVAT.

Механізований прохідницький щит LOVAT завершив проходку тунелю Бутівської лінії. Фото Russos ©

Є схеми різних видів тунелепрохідницьких комплексів (механізовані, немеханізовані, з гідропривантаженням і грунтопривантаженням).

Сам я, на жаль, ніколи не бачив на власні очі тунелепрохідницькі комплекси, хіба що комбайни бурового типу, які можна віднести до тунелепрохідницьких з деякою натяжкою. І ось, нещодавно виявив на сайті тунелю Gothard відео з тривимірною анімацією «тунелебурильної машини» (англійською поширене скорочення TBM - від "Tunnel boring mashine"):



Фото у вікісховищі: Category:Tunnel_boring_machines

03 грудня 2008

Вибухи й надалі очікуються

Два тижні тому минули скорботні роковини великої аварії на шахті ім. Засядька. (сталася 18 листопада 2007 року на ділянці №3, на горизонті 1078 м; унаслідок вибуху метано-повітряної суміші загинула 101 людина, за два тижні - ще п'ятеро гірничорятувальників). Що характерно, такі масштабні аварії відбуваються на високопродуктивних шахтах. На жаль, ті, хто пов'язаний із гірничим виробництвом безпосередньо - мають підстави бути згодними зі словами, сказаними в коментарі з приводу аварії професором Ніколіним:
...Коли я чую про "загадкові явища природи", мені соромно за гірничу справу. Наука розвинена достатньо, щоб запобігти вибуху. Причина того, що сталося, тільки одна - порушення техніки безпеки.
...Шахта оснащена сучасною апаратурою, яка дає змогу припиняти роботу, коли концентрація метану підвищується. Але вона не працює. Її просто ламають - замикають, замазують датчики глиною, щоб не допустити вимушених зупинок.
На шахті імені Засядька працює багато моїх випускників, і вони неодноразово скаржилися мені, що їх примушують занижувати показники за метаном. Є таке поняття 'біла шкала' - це коли інтерферометр показує концентрацію метану понад шість відсотків. І їм кажуть прямим текстом: 'Якщо ти заміряв 'білу шкалу' - або пиши, що зафіксував піввідсотка, або заяву про звільнення'...

Інша річ, що мало хто (та практично й ніхто) наважиться надати розголосу таким фактам:
- Таких людських чинників називали багато. Наприклад, неодноразово лунали заяви про те, що в шахті «загрубляли» метанові датчики і що взагалі в гонитві за прибутками нехтували технікою безпеки, працювали з такою інтенсивністю, що лави не встигали провітрюватися...
- Під час слідства виявлено різні порушення технологічних процесів у шахті. Але ось фактів «загрубіння» датчиків не встановлено. Навіть ті, хто одразу після аварії заявляли про це з екранів телевізорів, під час допитів не підтверджували своїх заяв, або говорили, що, мовляв, хлопці таке розповідали, а хто саме - не пам'ятаю...
106 жертв, 200 томів, 500 експертиз

Далі буде, як це не сумно.

02 грудня 2008

Ошеломительный рывок ))

На второй неделе существования блога достигнут ошеломительный результат продвижения в рейтингах - скачок более чем на миллион позиций. Если так пойдет и дальше - рейтинг закончится и уйдет в минуса!!!

01 грудня 2008

Объект "Кливаж"

16.09.1979 г. в шахте "Юнком" на глубине 903 м был произведен подземный ядерный взрыв мощностью 200-300 тонн тротилового эквивалента. Официальная цель взрыва — снижение напряжений в горном массиве, что в конечном счете должно было снизить выбросоопасность пластов.

Судя по крайне низкому эффекту (оценочное снижение выбросоопасности - порядка 5...6%, кроме того - через год произошел выброс буквально в нескольких десятках метрах от эпицентра), который изначально ставился под сомнение рядом исследователей, реальная цель эксперимента "Кливаж", скорее всего, заключалась в проверке воздействия подземного ядерного взрыва на подземные же сооружения, и, возможно, косвенной оценки поражающего действия.

Впрочем, кому интересно, может с подробностями ознакомиться по ссылкам:
Атомный взрыв в шахте Донбасса / Виктор Фишман (Русская Германия).
Та же статья - с фотографиями шахты.
Ядерный взрыв в Донецкой области (Википедия).
Сюжет в программе "Подробности".